Про нас
Наше покликання – зблизька наслідувати Христа під дією Святого Духа. Хочемо цілковито віддатися Богові, як нашій Найвищій Любові, по-новому й по-особливому шукаючи Його славу для побудови Церкви та спасіння душ.
Спонукані любов’ю, хочемо якнайдосконаліше наслідувати Ісуса Христа, особливо через складання трьох обітів: чистоти, убогості та послуху. Водночас прагнемо виявляти свою любов і вдячність Пресвятій Богородиці, випрошуючи у Неї конче потрібної допомоги, щоб продовжити Воплочення у всіх речах. І тому ми складаємо четвертий обіт марійського рабства любові відповідно до навчання св. Людовіка Марії де Монтфорта.
"Наслідувати щонайдосконаліше Ісуса Христа у виконанні обітів чистоти, убогості та послуху".
Наша харизма
Через харизму[1], що властива Згромадженню, всі його члени повинні працювати у найвищій покорі Святому Духові і на зразок Марії, щоб опанувати для Ісуса Христа все справжньо людське, навіть у найважчих ситуаціях та в найнесприятливіших умовах. Отже, харизма – це дар знати, як діяти конкретно, щоб продовжити воплочувати Христа в родинах, в освіті, у засобах масової інформації, у людях інтелектуальної праці та в будь-якому іншому легітимному прояві життя людини. Це ласка домогтися, щоб кожна людина була «як нове Воплочення Слова»[2], будучи за суттю місіонерськими та марійськими.
Місія Згромадження, отримана від засновника й апробована Церквою, – довершити наслідки Воплочення Слова, яке «є компендіумом та коренем усіх благ»[3], й зокрема донести їх до великого світу культури, тобто до «прояву людини як особистості, як спільноти, як народу, як нації»[4].
Наша духовність
Наша духовність[5]повинна бути глибинно вкорінена у священному таїнстві Воплоченого Слова, що сталося тілом у лоні Пресвятої Богородиці. Тому можемо стверджувати, що наша духовність є духовністю Особи Воплоченого Слова та Його Матері, щоб у Святому Дусі через Неї ми могли дійти до єдності з Богом-Отцем. Від таїнства Воплоченого Слова походять усі принципи духовного життя нашого Згромадження, як про це говорить Директорія Духовності.
У нашому житті та діях повинні мати першість «ім’я, навчання, життя, обіцянки, Царство і таїнство Ісуса з Назарету, Сина Божого»[6], прожиті в такий спосіб, щоб ніщо не ставити вище за Його любов.
"Наша духовність прагне основуватись на якорі пресвятого таїнства Воплочення".
Марійське рабство любові
Посвята себе Марії через четвертий обіт – це «материнське рабство любові» відповідно до способу, чудово описаного святим Людовіком Марією Гріньйоном де Монтфортом. Таке рабство було названо «рабством волі» або «рабством любові»[7], оскільки ми свобідно й добровільно, спонукані лише любов’ю, приносимо в жертву всі наші блага і себе самих Марії, а через Неї – Ісусу Христу. Це не що інше як повніше і свідоміше відновлення обіцянок, зроблених у Хрещенні[8], через яке ми були одягнені у Христа, та обіцянок, зроблених через чернечі обіти.
Через це рабство любові жертвуємо Христові через Марію не лише наше тіло, нашу душу й наші зовнішні блага, а також наші добрі діла, минулі, теперішні та майбутні, з усією їхньою відшкодувальною та заслуговуючою цінністю, щоб Вона розпоряджалася ними за Її уподобанням[9], будучи переконаними що через Марію, Матір Воплоченого Слова, маємо йти до Нього, і знаючи, що Вона має формувати «великих святих»[10].
Наш Засновник
Отець Карлос Мігель Буела народився 4 квітня 1941 року в місті Буенос-Айрес, Аргентина. Він був охрещений 5 жовтня 1941 року в церкві Святого Варфоломія. Навчався в Митрополичій семінарії Буенос-Айреса та Архідієцезіальній семінарії Росаріо.
7 жовтня 1971 року він прийняв священничі свячення в санктуарії Матері Божої Лурдської в Сантос-Лугарес, провінція Буенос-Айрес, Аргентина.
3 травня 1981 року він отримав благодать заснування, а 25 березня 1984 року, у день, коли Папа Іван Павло II присвятив світ Непорочному Серцю Марії, започаткував досвід чернечого життя в дієцезії Сан-Рафаель, провінція Мендоса.
19 березня 1988 року він заснував Інститут Служебниць Господа і Діви Марії з Матара.
Він відійшов у вічність 23 квітня 2023 року в місті Генуя, Італія. Його земні останки спочивають у Материнському домі Інституту Воплоченого Слова.