Про нас

Наше покликання – зблизька наслідувати Христа під дією Святого Духа. Хочемо цілковито віддатися Богові, як нашій Найвищій Любові, по-новому й по-особливому шукаючи Його славу для побудови Церкви та спасіння душ.

Спонукані любов’ю, хочемо якнайдосконаліше наслідувати Ісуса Христа, особливо через складання трьох обітів: чистоти, убогості та послуху. Водночас прагнемо виявляти свою любов і вдячність Пресвятій Богородиці, випрошуючи у Неї конче потрібної допомоги, щоб продовжити Воплочення у всіх речах. І тому ми складаємо четвертий обіт марійського рабства любові відповідно до навчання св. Людовіка Марії де Монтфорта.

"Наслідувати щонайдосконаліше Ісуса Христа у виконанні обітів чистоти, убогості та послуху".

Наша харизма

Через харизму[1], що властива Згромадженню, всі його члени повинні працювати у найвищій покорі Святому Духові і на зразок Марії, щоб опанувати для Ісуса Христа все справжньо людське, навіть у найважчих ситуаціях та в найнесприятливіших умовах. Отже, харизма – це дар знати, як діяти конкретно, щоб продовжити воплочувати Христа в родинах, в освіті, у засобах масової інформації, у людях інтелектуальної праці та в будь-якому іншому легітимному прояві життя людини. Це ласка домогтися, щоб кожна людина була «як нове Воплочення Слова»[2], будучи за суттю місіонерськими та марійськими.

Місія Згромадження, отримана від засновника й апробована Церквою, – довершити наслідки Воплочення Слова, яке «є компендіумом та коренем усіх благ»[3], й зокрема донести їх до великого світу культури, тобто до «прояву людини як особистості, як спільноти, як народу, як нації»[4].

Попередній слайд
Наступний слайд
Попередній слайд
Наступний слайд

Наша духовність

Наша духовність[5]повинна бути глибинно вкорінена у священному таїнстві Воплоченого Слова, що сталося тілом у лоні Пресвятої Богородиці. Тому можемо стверджувати, що наша духовність є духовністю Особи Воплоченого Слова та Його Матері, щоб у Святому Дусі через Неї ми могли дійти до єдності з Богом-Отцем. Від таїнства Воплоченого Слова походять усі принципи духовного життя нашого Згромадження, як про це говорить Директорія Духовності.

У нашому житті та діях повинні мати першість «ім’я, навчання, життя, обіцянки, Царство і таїнство Ісуса з Назарету, Сина Божого»[6], прожиті в такий спосіб, щоб ніщо не ставити вище за Його любов.

"Наша духовність прагне основуватись на якорі пресвятого таїнства Воплочення".

Марійське рабство любові

Посвята себе Марії через четвертий обіт – це «материнське рабство любові» відповідно до способу, чудово описаного святим Людовіком Марією Гріньйоном де Монтфортом. Таке рабство було названо «рабством волі» або «рабством любові»[7], оскільки ми свобідно й добровільно, спонукані лише любов’ю, приносимо в жертву всі наші блага і себе самих Марії, а через Неї – Ісусу Христу. Це не що інше як повніше і свідоміше відновлення обіцянок, зроблених у Хрещенні[8], через яке ми були одягнені у Христа, та обіцянок,  зроблених через чернечі обіти.

Через це рабство любові жертвуємо Христові через Марію не лише наше тіло, нашу душу й наші зовнішні блага, а також наші добрі діла, минулі, теперішні та майбутні, з усією їхньою відшкодувальною та заслуговуючою цінністю, щоб Вона розпоряджалася ними за Її уподобанням[9], будучи переконаними що через Марію, Матір Воплоченого Слова, маємо йти до Нього, і знаючи, що Вона має формувати «великих святих»[10].

Попередній слайд
Наступний слайд

Наш Засновник

Отець Карлос Міґель Буела народився в Буенос-Айресі 4 квітня 1941 року і був рукоположений 7 жовтня 1971 року. Викладав Теологію та Святе Письмо у різних семінаріях та школах Аргентини, як наприклад у Вищому інституті  Католицької Культури (Росаріо) та в Католицькому Університеті Аргентини. Служив на парафіях Матері Божої Милостивої та Матері Божої святої Вервиці (єпархія св. Мартіна, Буенос-Айрес). Був духівником і викладачем у малих семінаріях та в єпархіальній семінарії Сан-Рафаеля (Мендоса). У цій єпархії заснував чернече «Згромадження Воплоченого Слова» та жіноче чернече Згромадження «Служебниць Господа і Діви Марії з Матара». Для обох Згромаджень заснував у Сан-Рафаелі доми формування, контемплятивного життя, доми милосердя, школи.

Написав багато книг, серед яких: «Catecismo de los jóvenes»; «Jóvenes en el tercer milenio»; «María de Luján»; «Pan de Vida Eterna y Cáliz de Eterna Salvación»; «Juan Pablo Magno»; «Servidoras»; «Mi Parroquia»; «Ars Participandi»; «Fátima, y el sol bailó»; «El Arte del Padre»; «Ejercicios Espirituales y nueva evangelización» тощо. Він – проповідник і великий промотор Духовних вправ святого Ігнатія Лойоли [на українську мову перекладені такі книжки: «Молодь у третьому тисячолітті», «Іван Павло Великий», «Служебниці»].

[1

"Через це рабство любові не тільки даруємо Христові через Марію наше тіло, нашу душу і наші зовнішні матеріальні блага, а також наші добрі справи, минулі, теперішні й майбутні…"

] Конституції ЗВС, 30-32.

[2] Свята Єлизавета від Пресвятої Тройці, Elevazioni, Elevazione nº 33.

[3] Св. Іван Золотоустий, In Matt. Hom., II, 3.

[4] Св. Іван Павло II, Discorso agli uomini della cultura in occasione del giubileo della Redenzione (15/12/1983), 3.

[5] Конституції ЗВС, 36-47.

[6] Павло VI, Evangelii nuntiandi, 22.

[7] Людовік Марія Гріньйон де Монтфорт, Трактат про правдиве набоженство до Пресвятої Діви Марії, 70.72.

[8] Див. Гал. 3,27.

[9]Cf. Людовік Марія Гріньйон де Монтфорт, Трактат про правдиве набоженство до Пресвятої Діви Марії, 121-125.

[10]Ibidem, 47.