Контемплятивне життя

Наше Згромадження, окрім того, що має доми апостольського життя, також має доми контемплятивного (споглядального) життя, де ченці повністю присвячують своє життя Богові і тільки Йому – в молитві, мовчанні та покуті.

Ті, хто спонукані Богом, приймають такий спосіб життя в нашій Чернечій Родині[1], посвятять своє життя, щоб споглядати таїнство Воплоченого Слова[2] та жити ним, а особливо – повнотою Його умалення, тобто хрестом. Запрошені віддалитись у пустелю: «Ідіть самі одні осторонь, десь на самоту» (Мк. 6, 31), ви залишите все задля Нього, візьмете свій хрест і підете за Ним, бо Він сам сказав: «Коли хтось хоче йти за мною, нехай зречеться себе самого, візьме хрест свій і йде за мною» (Мт. 16, 24).

Контемплятивні монастирі є авангардом нашого Згромадження та охоронцями його духу, що свідчать усім про першість любові до Бога та цінність чеснот умертвлення: тиші, покаяння, послуху, жертовності та любові, яка цілковито себе віддає.

Молитва – літургійна та особиста –, формування, тиша, келія та спільнотне  життя є суттєвими елементами життя у контемплятивному монастирі.